Якщо коротко, то мета дослідження – валідація гіпотези.
Висновки щодо валідації гіпотези робляться на підставі виміряних метрик (кількісних даних) та отриманих коментарів респондентів (якісних даних).
Зібрати дані ми можемо досліджуючи:
- Суб’єктивне сприйняття
- Юзабіліті (корисність, простота використання, ефективність)
- Естетику
- Рівень довіри
- Об’єктивні параметри
- Час виконання завдання
- Кількість допущених помилок
- Чи готовий користувач заплатити, щоб скористатися запропонованим рішенням Скільки?
Суб’єктивне сприйняття
Користувач може скласти суб’єктивне враження про продукт під час перегляду екранів чи взаємодії. Щоб його заміряти використовують конкретні запитання.
Юзабіліті
Це комплексний параметр, що поєднує в собі три: корисність, простоту використання та ефективність.
Спільнота дизайнерів цифрових продуктів досить давно працює на розуміння того, як користувачі сприймають продукт. Щороку з’являються нові опитування та проводяться дослідження щодо кореляції між результатами опитувань та ефективністю продуктів на ринку.
Більш детально зануритися в тему можна на сайті Джефа Сауро.
Корисність
Ми створюємо продукти, щоб вони вирішували реальні проблеми користувачів. Якщо продукт проблему не вирішує – ним не користуються. Чим раніше ми зможемо оцінити корисність і що стоїть на шляху, щоб продукт став корисним, тим швидше ми зможемо принести цінність бізнесу.
Рухаючись кривою правди ми до цього моменту вже один раз розпитали користувачів про наявність проблеми. Дослідження корисності ще раз непрямим способом перевіряє цю гіпотезу:
- На скільки запропонована реалізації здатна вирішити їх проблему?
- На скільки вони засмутяться, якщо у них не буде такої функції?
- Чи готові вони рекомендувати наше рішення друзям і знайомим?
Простота використання (Ease of Use)
У корисного і зручного додатку вище шанс бути прийнятим на ринку.
- На скільки продукт зручний в використанні?
- Наскільки зрозуміла навігація?
- Наскільки впевнено почувається користувач, взаємодіючи з продуктом?
Рівень довіри
Коли новий продукт тільки виходить на ринок, коли продукт конкурує за ринок, коли продукт випускає нову функціональність, нам важливо, щоб користувачі йому довіряли. Чим більше користувач довіряє бренду і продукту, ти швидше він за нього заплатить.
- На скільки можна довіряти сервісу?
- На скільки інформація на сайті викликає довіру?
- Що впливає на цей рівень довіри?
Фіксуємо суб’єктивне сприйняття
Щоб відійти від простої відповіді типу “так/ні” і отримати більш розгорнуту інформацію про причини сприйняття ці запитання часто йдуть зі шкалою на 5, 7, 10 пунктів та припискою що означає найменші та найбільша оцінка.
Тут дуже важливо запитати, чому користувач поставив ту чи іншу оцінку. Відповіді на це запитання дають нам глибше розуміння ставлення користувача до продукту.
Об’єктивні параметри
Коли наш користувач взаємодіє з додатком, ми можемо заміряти тривалість виконання завдання та кількість допущених помилок. Це нам дасть розуміння якості дизайну не без додаткових запитань.
Ці параметри заміряють під час модерованих і немодерованих досліджень.
Ці ж параметри ми можемо взяти з бази логів на проді та порівняти.
