Стратегія є загальним, не деталізованим планом досягнення мети впродовж тривалого проміжку часу. Простими словами, це рух з сьогодення у майбутнє.

• Ми можемо дізнатися яку стратегію має компанія, коли подивимось на її розвиток в ретроспективі. На прикладі нижче еволюція мобільного застосунку Uber.

Три кроки для створення плану розвитку продукту

1. Крок №1: вираховуємо бізнес-стратегію
2. Крок №2: створюємо майбутнє бачення користувацького досвіду
3. Крок №3: перетворюємо бачення на роадмап

Крок №1: вираховуємо бізнес-стратегію

Кожна наша повсякденна робота є завджи частиною великих стратегічних ініціатив. В даному модулі під стратегією мається на увазі робота в часових рамках від 1-3 кварталів до 1-3 років.

Три запитання щоб вирахувати бізнес-стратегію

№1: Для кого бізнес створює продукт?

1. Business-to-consumer (b2c): Бізнес створює продукт чи сервіс для населення
• Приклад: сервіс доставки продуктів, продажу авіаквитків, оренди велосипедів тощо.
• Особливості:
• сегменти користувачів можна згрупувати на кластери (персони)
• користувачі рідко коли можуть сформулювати свої потреби чітко
2. Business-to-business (b2b): Бізнес створює продукт покупцем якого є інші бізнеси
• Приклад: CRM, HRM системи тощо.
• Особливості:
• клієнти що купують продукт часто не є його користувачами
• клієнт купує продукт для розв’язання конкретної задачі в рамках існуючих бізнес процесів
3. Business-to-government (b2g): Бізнес створює продукт покупцем якого є урядові організації
• Приклад: НВО «Практика», ГО «Аеророзвідка», Baykar Machine тощо.
• Особливості:
• відносини чітко регламентовані тендерним законодавством
• складна структура механізму прийняття рішень
• суворий нагляд громадського сектору та правоохоронних органів
• продукт та спосіб його роботи може становити державну таємницю
4. Business-to-business-to-consumer (b2b2c): Компанія продає свій продукт або послугу в партнерстві з іншою організацією кінцевому споживачу
• Приклад: краудфандингові платформи (Kickstarter), сервіси доставки їжі (Glovo, UberEats), агрегатори авіаквитків (tickets.ua), маркетплейси (Amazon, Alibaba), магазини застосунків (Apple Store, Google Play) тощо.
• Особливості:
• створюючи платформу ми не відповідаємо за кінцевий користувацький досвід з продуктом

Якщо ми маємо справу зі стартапом, то варто враховувати ще й особливості раундів.

№2: Яка його бізнес-модель?

1. Фриміум (Freemium) — надання продукту чи послуги безкоштовно, щоб отримати плату за додаткові функції чи послуги пізніше. Приклад: Mailchimp, Slack, Skype тощо.
2. Маректплейс (Marketplace) — платформа, на якій стягується комісія або відсоток від продажу товарів чи послуг. Маркетплейс при цьому не є власником та не управляє товарами що продаються чи послугами що надаються. Приклад: AirBnB, Etsy, Evanto тощо.
3. Підписка (Subscription) — в обмін на регулярну оплату клієнти отримують постійний доступ до продукту чи послуги Приклад: Netflix, Spotify тощо.
4. Посередництво (Brokerage) — компанія об’єднує покупців і продавців не продаючи товар безпосередньо та отримує оплату після завершення угоди Приклад: агенції нерухомості, рекрутингові агенції, агрегатори туристичних путівок, авіа-квитків тощо.
5. Дезінтермедіація або ж усунення посередника (Disintermediation a.k.a. cutting out the middleman) — продаж товару чи послуги напряму без посередників. Приклади: продаж продукту чи підписки поза Apple Store чи Google Play тощо.
6. Бритва (Razor Blade) — низькорентабельний продукт який необхідно регулярно купувати або ж для його використання необхідні дорогі супутні товари

Приклад:

1. одноразові бритви для гоління
2. читалка Amazon Kindle що має невелику цінність без магазину Amazon
3. дешевий фітнес-трекер що має невелику цінність без дорогої підписки
7. Бритва навиворіт (Reverse Razor Blade) — високорентабельний продукт, який постачається з недорогими супутніми продуктами. Приклад: дорогий Apple iPhone для якого потрібні дешеві кабелі, навушники, підписки на iCloud, AppleTV, Apple Music тощо.
8. Реклама (Advertising) — компанії продають доступ до аудиторії для просування або продажу товарів, послуг чи ідей Приклади: Google, Facebook, Instagram, Twitter тощо.
9. Продукт-як-сервіс (Product-as-a-service) — компанії стягують з клієнтів плату за використання фізичних продуктів. Приклади: сервіси оренди велосипедів, скутерів чи автомобілів тощо.
10. Некомерційна організація (Non-profit) впроваджує ініціативи які мають на меті створення суспільних благ не отримуючи за це прибуток. Некомерційна організація може мати фінансування за рахунок грантів, благодійних внесків, підписок, аукціонів тощо. Приклади: релігійні організації, благодійні фонди, волонтерські рухи тощо.

№3: Як бізнес конкурує на ринку?

Якщо дуже спрощено, то для побудови стратегії бізнес дає відповідь на два запитання:

1. Де ми граємо: ми створюємо продукт для широкого ринку чи розраховуємо на нишовий сегмент?
2. Як ми виграємо: ми створюємо продукт що матиме унікальну цінність чи будемо конкурувати низькою вартість?

Стратегії конкуренції Майкла Портера в тлумаченні Ентоні Ульвіка

Як наслідок, бізнес отримує п’ять груп стратегій які визначають логіку його подальшого розвитку:

1. Стратегія диференціації Фокус: сегмент користувачів що має обмежену пропозицію та готовий платити більше Приклад: Apple MacBook (для креативних індустрій), Apple iPhone, Tesla, пилососи Dyson тощо.
2. Стратегія [цінового] домінування Фокус: всі групи користувачів Приклад: Google AdWords, Netflix, Amazon Ring, Glovo тощо.
3. Стратегія відокремлення Фокус: сегмент користувачів що має обмеження в доступі до пропозиції Приклад: Payoneer (доступ до глобального ринку фрілансу), Нова Пошта Shopping (доставка з eBay чи Amazon які не доставляють в Україну) тощо.
4. Стратегія революції Фокус: користувачі що мають багато пропозицій та не-користувачі Приклад: Google Docs (безкоштовна відповідь на домінуючий MS Office).
5. Стратегія підтримки Аудиторія: існуючі користувачі Приклади: будь які компанії, що намагаються втримати своїх користувачів в наслідок дій конкурентів зправа та зліва діаграми.

Також бізнес може масштабувати продукт чи сервіс для залучення різних сегментів користувачів на різних ринках. Наприклад, якщо ми накладемо пропозиції сервісу Uber на діаграму Поттера, то отримаємо щось накшталт такого ↓

Кожен бізнес будує стратегію в залежності від умов в яких він перебуває. Однак, маючи справу зі стартапами варто враховувати особливості раундів інвестицій ↓